Панікуєте, боїтесь? Про те, як страх впливає на організм і що допоможе впоратись із емоціями

Фото pixabay.com

Щодня ми чуємо тривожні новини. І ось уже навіть спокійні, виважені люди відчувають психологічний дискомфорт, страх. У декого він виливається у бажання бігти до аптеки і закуповувати пігулки, хтось змітає з полиць магазинів крупи, олію й туалетний папір, ще інший втрачає працездатність і спроможність тверезо мислити. Що це: нормальна емоція, відгук на зовнішній подразник чи різновид психозу? Якими є біологічні механізми паніки? І який найпростіший спосіб впоратися з нею?

Об этом сообщает Футляр от виолончели

З’ясовуємо це з Олександром Стражним, лікарем-психотерапевтом, директором Міжнародного центру біосугестивної терапії, Сергієм Солдатовим, психоаналітиком, та Дмитром Ісаєвим, нейрофізіологом, провідним науковим співробітником Інституту фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук.

— Із біологічного погляду паніка — це відчуття неконтрольованого страху, — каже Олександр Стражний. — У цьому стані відбувається, образно кажучи, “коротке замикання” певних ділянок кори головного мозку, що зумовлює вимкнення їх свідомої активності. У результаті людина втрачає здатність адекватно мислити, контролювати емоції і вибирати оптимальний варіант поведінки.

— Які фізіологічні симптоми свідчать, що людина — у паніці?

Д. Ісаєв:

— Тремтіння рук, пришвидшене серцебиття, задихання — усе це виникає через дію адреналіну та інших стресових гормонів на організм людини. Така фізіологічна реакція на страх, адже паніка — це певною мірою страх перед невідомим.

— Iноді людині важко не піддатися панічним настроям, адже довкола стільки негативу. Тут — війна, тут — коронавірус. Може, не читати новин?

О. Стражний:

— Цензура негативних новин від паніки не врятує. Навпаки, брак інформації — фактор, який паніку підсилює. А наявність достовірної інформації і чітке уявлення про алгоритми власної поведінки у разі, якщо ситуація буде погіршуватись, допоможе не втрачати контролю.

— Кажуть, коли охоплює паніка, корисне самонавіювання — повторювати собі: “Я у безпеці, нічого поганого не станеться”. Чи це допомагає?

О. Стражний:

— Це “позиція страуса”, яка безпеці не посприяє. У ситуації, коли раптово “накрило” відчуття страху, треба зробити глибокий видих, під час цього видиху схопити себе за обидва вуха вказівним і великим пальцями та сильно на них натиснути. Торкатися вух треба трошки вище над мочками — там рефлекторна точка, пов’язана з корою головного мозку, натискання якої має заспокійливий ефект. Повторіть так декілька разів, це зменшить страх і не дасть розвинутися паніці.

— Часом важко не піддатися загальному панічному настрою, як-от тепер, у ситуації з коронавірусом. Як цьому протидіяти?

читайте також: Чому коронавірус частіше вбиває чоловіків, ніж жінок? Пояснюють науковці

О. Стражний:

— Зберіться з думками, проаналізуйте — якою є реальна ситуація? Так, в Україні вживають превентивних заходів, але це не привід для паніки. Пам’ятайте, звичайний страх пов’язаний з інстинктом самозбереження, тоді як надмірний панічний страх — деструктивне явище. Паніка руйнує не лише нервову систему, але й імунітет, а він дуже важливий у боротьбі з вірусами.

С. Солдатов:

— Є певна категорія людей, які нагнітають паніку з кожного приводу. Роблять це наче ненавмисно, але негатив від них передається оточенню. Варто уникати спілкування з такими людьми. Не дозволяйте себе “накручувати”. Довіряйте лише надійним засобам масової інформації, а також не втрачайте здорового глузду.

ДО РЕЧІ
Не сійте паніку, це нерозумно і невигідно

38-річного мешканця Глибоцького району оштрафували за те, що опублікував в інтернеті неправдиву інформацію про ситуацію із захворюваністю на коронавірус.

“Порушника виявили, моніторячи соцмережі, — каже Тетяна Андрійчук, заступниця начальника відділу комунікації ГУ НП у Чернівецькій області. — Чоловік умістив на особистій сторінці неправдиві дані про кількість випадків захворювання на COVID-19, зокрема летальних. На нього склали адміністративний протокол за статтею 173-1 КУпАП”.

Згідно з нею, поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку в населення або порушення громадського порядку, тягне за собою штраф у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 — 255 гривень) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

“Неправдиві чутки — це будь-яке повідомлення або інформація, що не відповідає дійсності, — пояснює Юлія Вінцюк, правознавиця. — До відповідальності можуть притягти за їх поширення на вулиці, у транспорті та інших громадських місцях, у соцмережах, через електронну пошту, месенджери та інші канали передачі інформації. Відповідальність за поширення неправдивих чуток настає із 16 років”.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також репортаж із Чернівців, де вперше в Україні виявили коронавірус


Джерело статті: “https://expres.online/health/panikuete-boites-pro-te-yak-strakh-vplivae-na-organizm-i-shcho-dopomozhe-vporatis-iz-emotsiyami”